From the спрямо́в- (sprjamóv-) stem of спрямува́ти (sprjamuváty) + -увати (-uvaty).
спрямо́вувати • (sprjamóvuvaty) impf (perfective спрямува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спрямо́вувати, спрямо́вувать sprjamóvuvaty, sprjamóvuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | спрямо́вуючи sprjamóvujučy |
спрямо́вувавши sprjamóvuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
спрямо́вую sprjamóvuju |
бу́ду спрямо́вувати, бу́ду спрямо́вувать, спрямо́вуватиму búdu sprjamóvuvaty, búdu sprjamóvuvatʹ, sprjamóvuvatymu |
| 2nd singular ти |
спрямо́вуєш sprjamóvuješ |
бу́деш спрямо́вувати, бу́деш спрямо́вувать, спрямо́вуватимеш búdeš sprjamóvuvaty, búdeš sprjamóvuvatʹ, sprjamóvuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
спрямо́вує sprjamóvuje |
бу́де спрямо́вувати, бу́де спрямо́вувать, спрямо́вуватиме búde sprjamóvuvaty, búde sprjamóvuvatʹ, sprjamóvuvatyme |
| 1st plural ми |
спрямо́вуєм, спрямо́вуємо sprjamóvujem, sprjamóvujemo |
бу́демо спрямо́вувати, бу́демо спрямо́вувать, спрямо́вуватимемо, спрямо́вуватимем búdemo sprjamóvuvaty, búdemo sprjamóvuvatʹ, sprjamóvuvatymemo, sprjamóvuvatymem |
| 2nd plural ви |
спрямо́вуєте sprjamóvujete |
бу́дете спрямо́вувати, бу́дете спрямо́вувать, спрямо́вуватимете búdete sprjamóvuvaty, búdete sprjamóvuvatʹ, sprjamóvuvatymete |
| 3rd plural вони |
спрямо́вують sprjamóvujutʹ |
бу́дуть спрямо́вувати, бу́дуть спрямо́вувать, спрямо́вуватимуть búdutʹ sprjamóvuvaty, búdutʹ sprjamóvuvatʹ, sprjamóvuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спрямо́вуймо sprjamóvujmo |
| second-person | спрямо́вуй sprjamóvuj |
спрямо́вуйте sprjamóvujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спрямо́вував sprjamóvuvav |
спрямо́вували sprjamóvuvaly |
| feminine я / ти / вона |
спрямо́вувала sprjamóvuvala | |
| neuter воно |
спрямо́вувало sprjamóvuvalo | |