From с- (s-) + терпіти (terpity).
сте́рпіти • (stérpity) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сте́рпіти, сте́рпіть stérpity, stérpitʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | сте́рпівши stérpivšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | сте́рплю stérplju |
| 2nd singular ти |
— | сте́рпиш stérpyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | сте́рпить stérpytʹ |
| 1st plural ми |
— | сте́рпим, сте́рпимо stérpym, stérpymo |
| 2nd plural ви |
— | сте́рпите stérpyte |
| 3rd plural вони |
— | сте́рплять stérpljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | сте́рпмо stérpmo |
| second-person | стерп sterp |
сте́рпте stérpte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сте́рпів stérpiv |
сте́рпіли stérpily |
| feminine я / ти / вона |
сте́рпіла stérpila | |
| neuter воно |
сте́рпіло stérpilo | |