стоми́ти • (stomýty) pf (imperfective сто́млювати or стомля́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | стоми́ти, стоми́ть stomýty, stomýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | сто́млений stómlenyj impersonal: сто́млено stómleno |
| adverbial | — | стоми́вши stomývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | стомлю́ stomljú |
| 2nd singular ти |
— | сто́миш stómyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | сто́мить stómytʹ |
| 1st plural ми |
— | сто́мим, сто́мимо stómym, stómymo |
| 2nd plural ви |
— | сто́мите stómyte |
| 3rd plural вони |
— | сто́млять stómljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | стомі́м, стомі́мо stomím, stomímo |
| second-person | стоми́ stomý |
стомі́ть stomítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
стоми́в stomýv |
стоми́ли stomýly |
| feminine я / ти / вона |
стоми́ла stomýla | |
| neuter воно |
стоми́ло stomýlo | |