упо́ратися • (upóratysja) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | упо́ратися, упо́ратись, упо́раться upóratysja, upóratysʹ, upóratʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | упо́равшись upóravšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | упо́раюся, упо́раюсь upórajusja, upórajusʹ |
| 2nd singular ти |
— | упо́раєшся upóraješsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | упо́рається upórajetʹsja |
| 1st plural ми |
— | упо́раємся, упо́раємося, упо́раємось upórajemsja, upórajemosja, upórajemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | упо́раєтеся, упо́раєтесь upórajetesja, upórajetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | упо́раються upórajutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | упо́раймося, упо́раймось upórajmosja, upórajmosʹ |
| second-person | упо́райся, упо́райсь upórajsja, upórajsʹ |
упо́райтеся, упо́райтесь upórajtesja, upórajtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
упо́рався, упо́равсь upóravsja, upóravsʹ |
упо́ралися, упо́рались upóralysja, upóralysʹ |
| feminine я / ти / вона |
упо́ралася, упо́ралась upóralasja, upóralasʹ | |
| neuter воно |
упо́ралося, упо́ралось upóralosja, upóralosʹ | |