вибача́ти (vybačáty) + -ся (-sja)
вибача́тися • (vybačátysja) impf (perfective ви́бачитися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вибача́тися, вибача́тись, вибача́ться vybačátysja, vybačátysʹ, vybačátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вибача́ючись vybačájučysʹ |
вибача́вшись vybačávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вибача́юся, вибача́юсь vybačájusja, vybačájusʹ |
бу́ду вибача́тися, бу́ду вибача́тись, бу́ду вибача́ться, вибача́тимусь, вибача́тимуся búdu vybačátysja, búdu vybačátysʹ, búdu vybačátʹsja, vybačátymusʹ, vybačátymusja |
| 2nd singular ти |
вибача́єшся vybačáješsja |
бу́деш вибача́тися, бу́деш вибача́тись, бу́деш вибача́ться, вибача́тимешся búdeš vybačátysja, búdeš vybačátysʹ, búdeš vybačátʹsja, vybačátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
вибача́ється vybačájetʹsja |
бу́де вибача́тися, бу́де вибача́тись, бу́де вибача́ться, вибача́тиметься búde vybačátysja, búde vybačátysʹ, búde vybačátʹsja, vybačátymetʹsja |
| 1st plural ми |
вибача́ємся, вибача́ємося, вибача́ємось vybačájemsja, vybačájemosja, vybačájemosʹ |
бу́демо вибача́тися, бу́демо вибача́тись, бу́демо вибача́ться, вибача́тимемось, вибача́тимемося, вибача́тимемся búdemo vybačátysja, búdemo vybačátysʹ, búdemo vybačátʹsja, vybačátymemosʹ, vybačátymemosja, vybačátymemsja |
| 2nd plural ви |
вибача́єтеся, вибача́єтесь vybačájetesja, vybačájetesʹ |
бу́дете вибача́тися, бу́дете вибача́тись, бу́дете вибача́ться, вибача́тиметесь, вибача́тиметеся búdete vybačátysja, búdete vybačátysʹ, búdete vybačátʹsja, vybačátymetesʹ, vybačátymetesja |
| 3rd plural вони |
вибача́ються vybačájutʹsja |
бу́дуть вибача́тися, бу́дуть вибача́тись, бу́дуть вибача́ться, вибача́тимуться búdutʹ vybačátysja, búdutʹ vybačátysʹ, búdutʹ vybačátʹsja, vybačátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вибача́ймося, вибача́ймось vybačájmosja, vybačájmosʹ |
| second-person | вибача́йся, вибача́йсь vybačájsja, vybačájsʹ |
вибача́йтеся, вибача́йтесь vybačájtesja, vybačájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вибача́вся, вибача́всь vybačávsja, vybačávsʹ |
вибача́лися, вибача́лись vybačálysja, vybačálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
вибача́лася, вибача́лась vybačálasja, vybačálasʹ | |
| neuter воно |
вибача́лося, вибача́лось vybačálosja, vybačálosʹ | |