Cognates include Belarusian адчыні́ць (adčynícʹ). (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
відчини́ти • (vidčynýty) pf (imperfective відчиня́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відчини́ти, відчини́ть vidčynýty, vidčynýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відчи́нений vidčýnenyj impersonal: відчи́нено vidčýneno |
adverbial | — | відчини́вши vidčynývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відчиню́ vidčynjú |
2nd singular ти |
— | відчи́ниш vidčýnyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відчи́нить vidčýnytʹ |
1st plural ми |
— | відчи́ним, відчи́нимо vidčýnym, vidčýnymo |
2nd plural ви |
— | відчи́ните vidčýnyte |
3rd plural вони |
— | відчи́нять vidčýnjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відчині́м, відчині́мо vidčyním, vidčynímo |
second-person | відчини́ vidčyný |
відчині́ть vidčynítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відчини́в vidčynýv |
відчини́ли vidčynýly |
feminine я / ти / вона |
відчини́ла vidčynýla | |
neuter воно |
відчини́ло vidčynýlo |