From Old East Slavic думати (dumati), from Proto-Slavic *dumati. Derived from Gothic 𐌳𐍉𐌼𐌾𐌰𐌽 (dōmjan) or Proto-Slavic *dъmǫ.
ду́мати • (dúmaty) impf (perfective поду́мати)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ду́мати, ду́мать dúmaty, dúmatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | ду́маючи dúmajučy |
ду́мавши dúmavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
ду́маю dúmaju |
бу́ду ду́мати, бу́ду ду́мать, ду́матиму búdu dúmaty, búdu dúmatʹ, dúmatymu |
2nd singular ти |
ду́маєш dúmaješ |
бу́деш ду́мати, бу́деш ду́мать, ду́матимеш búdeš dúmaty, búdeš dúmatʹ, dúmatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
ду́має dúmaje |
бу́де ду́мати, бу́де ду́мать, ду́матиме búde dúmaty, búde dúmatʹ, dúmatyme |
1st plural ми |
ду́маєм, ду́маємо dúmajem, dúmajemo |
бу́демо ду́мати, бу́демо ду́мать, ду́матимемо, ду́матимем búdemo dúmaty, búdemo dúmatʹ, dúmatymemo, dúmatymem |
2nd plural ви |
ду́маєте dúmajete |
бу́дете ду́мати, бу́дете ду́мать, ду́матимете búdete dúmaty, búdete dúmatʹ, dúmatymete |
3rd plural вони |
ду́мають dúmajutʹ |
бу́дуть ду́мати, бу́дуть ду́мать, ду́матимуть búdutʹ dúmaty, búdutʹ dúmatʹ, dúmatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ду́маймо dúmajmo |
second-person | ду́май dúmaj |
ду́майте dúmajte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ду́мав dúmav |
ду́мали dúmaly |
feminine я / ти / вона |
ду́мала dúmala | |
neuter воно |
ду́мало dúmalo |