зава́дити • (zavádyty) pf (imperfective заважа́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зава́дити, зава́дить zavádyty, zavádytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | зава́дивши zavádyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зава́джу zavádžu |
| 2nd singular ти |
— | зава́диш zavádyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зава́дить zavádytʹ |
| 1st plural ми |
— | зава́дим, зава́димо zavádym, zavádymo |
| 2nd plural ви |
— | зава́дите zavádyte |
| 3rd plural вони |
— | зава́дять zavádjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зава́дьмо zavádʹmo |
| second-person | зава́дь zavádʹ |
зава́дьте zavádʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зава́див zavádyv |
зава́дили zavádyly |
| feminine я / ти / вона |
зава́дила zavádyla | |
| neuter воно |
зава́дило zavádylo | |