засно́вник • (zasnóvnyk) m pers (genitive засно́вника, nominative plural засно́вники, genitive plural засно́вників, feminine засно́вниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | засно́вник zasnóvnyk |
засно́вники zasnóvnyky |
genitive | засно́вника zasnóvnyka |
засно́вників zasnóvnykiv |
dative | засно́вникові, засно́внику zasnóvnykovi, zasnóvnyku |
засно́вникам zasnóvnykam |
accusative | засно́вника zasnóvnyka |
засно́вників zasnóvnykiv |
instrumental | засно́вником zasnóvnykom |
засно́вниками zasnóvnykamy |
locative | засно́вникові, засно́внику zasnóvnykovi, zasnóvnyku |
засно́вниках zasnóvnykax |
vocative | засно́внику zasnóvnyku |
засно́вники zasnóvnyky |