назватися
Hello, you have come here looking for the meaning of the word назватися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word назватися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say назватися in singular and plural. Everything you need to know about the word назватися you have here. The definition of the word назватися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofназватися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From назва́ти (nazváty) + -ся (-sja). Compare Russian назва́ться (nazvátʹsja), Belarusian назва́цца (nazvácca), Polish nazwać się.
Pronunciation
Verb
назва́тися • (nazvátysja) pf (imperfective назива́тися)
- to give one's name, to identify oneself, to name oneself (as: + instrumental case)
- (with infinitive, colloquial) to offer (to do something)
- passive of назва́ти pf (nazváty)
Conjugation
Conjugation of назва́тися, назва́тись, назва́ться (class 6°b, perfective, reflexive, irregular)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | назва́тися, назва́тись, назва́ться nazvátysja, nazvátysʹ, nazvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | назва́вшись nazvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | назву́ся, назву́сь, назову́ся, назову́сь nazvúsja, nazvúsʹ, nazovúsja, nazovúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | назве́шся, назове́шся nazvéšsja, nazovéšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | назве́ться, назове́ться nazvétʹsja, nazovétʹsja |
| 1st plural ми |
— | назве́мся, назвемо́ся, назвемо́сь, назове́мся, назовемо́ся, назовемо́сь nazvémsja, nazvemósja, nazvemósʹ, nazovémsja, nazovemósja, nazovemósʹ |
| 2nd plural ви |
— | назвете́ся, назвете́сь, назовете́ся, назовете́сь nazvetésja, nazvetésʹ, nazovetésja, nazovetésʹ |
| 3rd plural вони |
— | назву́ться, назову́ться nazvútʹsja, nazovútʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | назві́мся, назві́мося, назві́мось, назові́мся, назові́мося, назові́мось nazvímsja, nazvímosja, nazvímosʹ, nazovímsja, nazovímosja, nazovímosʹ |
| second-person | назви́ся, назви́сь, назови́ся, назови́сь nazvýsja, nazvýsʹ, nazovýsja, nazovýsʹ |
назві́ться, назові́ться nazvítʹsja, nazovítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
назва́вся, назва́всь nazvávsja, nazvávsʹ |
назва́лися, назва́лись nazválysja, nazválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
назва́лася, назва́лась nazválasja, nazválasʹ | |
| neuter воно |
назва́лося, назва́лось nazválosja, nazválosʹ | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “назватися”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2018), “назватися”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “назватися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “назватися”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “назватися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “назватися”, in Словник.ua (in Ukrainian)