(This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
позбува́тися • (pozbuvátysja) impf (perfective позбу́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | позбува́тися, позбува́тись, позбува́ться pozbuvátysja, pozbuvátysʹ, pozbuvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | позбу́ваючись pozbúvajučysʹ |
позбува́вшись pozbuvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
позбу́ваюся, позбу́ваюсь pozbúvajusja, pozbúvajusʹ |
бу́ду позбува́тися, бу́ду позбува́тись, бу́ду позбува́ться, позбува́тимусь, позбува́тимуся búdu pozbuvátysja, búdu pozbuvátysʹ, búdu pozbuvátʹsja, pozbuvátymusʹ, pozbuvátymusja |
| 2nd singular ти |
позбу́ваєшся pozbúvaješsja |
бу́деш позбува́тися, бу́деш позбува́тись, бу́деш позбува́ться, позбува́тимешся búdeš pozbuvátysja, búdeš pozbuvátysʹ, búdeš pozbuvátʹsja, pozbuvátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
позбу́вається pozbúvajetʹsja |
бу́де позбува́тися, бу́де позбува́тись, бу́де позбува́ться, позбува́тиметься búde pozbuvátysja, búde pozbuvátysʹ, búde pozbuvátʹsja, pozbuvátymetʹsja |
| 1st plural ми |
позбу́ваємся, позбу́ваємося, позбу́ваємось pozbúvajemsja, pozbúvajemosja, pozbúvajemosʹ |
бу́демо позбува́тися, бу́демо позбува́тись, бу́демо позбува́ться, позбува́тимемось, позбува́тимемося, позбува́тимемся búdemo pozbuvátysja, búdemo pozbuvátysʹ, búdemo pozbuvátʹsja, pozbuvátymemosʹ, pozbuvátymemosja, pozbuvátymemsja |
| 2nd plural ви |
позбу́ваєтеся, позбу́ваєтесь pozbúvajetesja, pozbúvajetesʹ |
бу́дете позбува́тися, бу́дете позбува́тись, бу́дете позбува́ться, позбува́тиметесь, позбува́тиметеся búdete pozbuvátysja, búdete pozbuvátysʹ, búdete pozbuvátʹsja, pozbuvátymetesʹ, pozbuvátymetesja |
| 3rd plural вони |
позбу́ваються pozbúvajutʹsja |
бу́дуть позбува́тися, бу́дуть позбува́тись, бу́дуть позбува́ться, позбува́тимуться búdutʹ pozbuvátysja, búdutʹ pozbuvátysʹ, búdutʹ pozbuvátʹsja, pozbuvátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | позбу́ваймося, позбу́ваймось pozbúvajmosja, pozbúvajmosʹ |
| second-person | позбу́вайся, позбу́вайсь pozbúvajsja, pozbúvajsʹ |
позбу́вайтеся, позбу́вайтесь pozbúvajtesja, pozbúvajtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
позбува́вся, позбува́всь pozbuvávsja, pozbuvávsʹ |
позбува́лися, позбува́лись pozbuválysja, pozbuválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
позбува́лася, позбува́лась pozbuválasja, pozbuválasʹ | |
| neuter воно |
позбува́лося, позбува́лось pozbuválosja, pozbuválosʹ | |
по- (po-) + збува́тися impf (zbuvátysja)
позбува́тися • (pozbuvátysja) pf (imperfective збува́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | позбува́тися, позбува́тись, позбува́ться pozbuvátysja, pozbuvátysʹ, pozbuvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | позбува́вшись pozbuvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | позбу́вається pozbúvajetʹsja |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | позбу́ваються pozbúvajutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
позбува́вся, позбува́всь pozbuvávsja, pozbuvávsʹ |
позбува́лися, позбува́лись pozbuválysja, pozbuválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
позбува́лася, позбува́лась pozbuválasja, pozbuválasʹ | |
| neuter воно |
позбува́лося, позбува́лось pozbuválosja, pozbuválosʹ | |