покло́н (poklón) + -ник (-nik)
покло́нник • (poklónnik) m anim (genitive покло́нника, nominative plural покло́нники, genitive plural покло́нников, feminine покло́нница)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | покло́нник poklónnik |
покло́нники poklónniki |
genitive | покло́нника poklónnika |
покло́нников poklónnikov |
dative | покло́ннику poklónniku |
покло́нникам poklónnikam |
accusative | покло́нника poklónnika |
покло́нников poklónnikov |
instrumental | покло́нником poklónnikom |
покло́нниками poklónnikami |
prepositional | покло́ннике poklónnike |
покло́нниках poklónnikax |
From поклон(и́тися) (poklon(ýtysja)) + -ник (-nyk).
покло́нник • (poklónnyk) m pers (genitive покло́нника, nominative plural покло́нники, genitive plural покло́нників, feminine покло́нниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | покло́нник poklónnyk |
покло́нники poklónnyky |
genitive | покло́нника poklónnyka |
покло́нників poklónnykiv |
dative | покло́нникові, покло́ннику poklónnykovi, poklónnyku |
покло́нникам poklónnykam |
accusative | покло́нника poklónnyka |
покло́нників poklónnykiv |
instrumental | покло́нником poklónnykom |
покло́нниками poklónnykamy |
locative | покло́нникові, покло́ннику poklónnykovi, poklónnyku |
покло́нниках poklónnykax |
vocative | покло́ннику poklónnyku |
покло́нники poklónnyky |