From роздягти́ (rozdjahtý) + -а́ти (-áty).
роздяга́ти • (rozdjaháty) impf (perfective роздягти́ or роздягну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | роздяга́ти, роздяга́ть rozdjaháty, rozdjahátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | роздяга́ючи rozdjahájučy |
роздяга́вши rozdjahávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
роздяга́ю rozdjaháju |
бу́ду роздяга́ти, бу́ду роздяга́ть, роздяга́тиму búdu rozdjaháty, búdu rozdjahátʹ, rozdjahátymu |
| 2nd singular ти |
роздяга́єш rozdjaháješ |
бу́деш роздяга́ти, бу́деш роздяга́ть, роздяга́тимеш búdeš rozdjaháty, búdeš rozdjahátʹ, rozdjahátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
роздяга́є rozdjaháje |
бу́де роздяга́ти, бу́де роздяга́ть, роздяга́тиме búde rozdjaháty, búde rozdjahátʹ, rozdjahátyme |
| 1st plural ми |
роздяга́єм, роздяга́ємо rozdjahájem, rozdjahájemo |
бу́демо роздяга́ти, бу́демо роздяга́ть, роздяга́тимемо, роздяга́тимем búdemo rozdjaháty, búdemo rozdjahátʹ, rozdjahátymemo, rozdjahátymem |
| 2nd plural ви |
роздяга́єте rozdjahájete |
бу́дете роздяга́ти, бу́дете роздяга́ть, роздяга́тимете búdete rozdjaháty, búdete rozdjahátʹ, rozdjahátymete |
| 3rd plural вони |
роздяга́ють rozdjahájutʹ |
бу́дуть роздяга́ти, бу́дуть роздяга́ть, роздяга́тимуть búdutʹ rozdjaháty, búdutʹ rozdjahátʹ, rozdjahátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | роздяга́ймо rozdjahájmo |
| second-person | роздяга́й rozdjaháj |
роздяга́йте rozdjahájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
роздяга́в rozdjaháv |
роздяга́ли rozdjahály |
| feminine я / ти / вона |
роздяга́ла rozdjahála | |
| neuter воно |
роздяга́ло rozdjahálo | |