From ста́ч- (stáč-) + -ати (-aty).
стача́ти • (stačáty) impf (perfective ста́чити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | стача́ти, стача́ть stačáty, stačátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | — |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
стача́є stačáje |
бу́де стача́ти, бу́де стача́ть, стача́тиме búde stačáty, búde stačátʹ, stačátyme |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | — |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
— | — |
| feminine я / ти / вона |
— | |
| neuter воно |
стача́ло stačálo | |