From су- (su-) + пере́чити (peréčyty).
супере́чити • (superéčyty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | супере́чити, супере́чить superéčyty, superéčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | супере́чачи superéčačy |
супере́чивши superéčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
супере́чу superéču |
бу́ду супере́чити, бу́ду супере́чить, супере́читиму búdu superéčyty, búdu superéčytʹ, superéčytymu |
| 2nd singular ти |
супере́чиш superéčyš |
бу́деш супере́чити, бу́деш супере́чить, супере́читимеш búdeš superéčyty, búdeš superéčytʹ, superéčytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
супере́чить superéčytʹ |
бу́де супере́чити, бу́де супере́чить, супере́читиме búde superéčyty, búde superéčytʹ, superéčytyme |
| 1st plural ми |
супере́чим, супере́чимо superéčym, superéčymo |
бу́демо супере́чити, бу́демо супере́чить, супере́читимемо, супере́читимем búdemo superéčyty, búdemo superéčytʹ, superéčytymemo, superéčytymem |
| 2nd plural ви |
супере́чите superéčyte |
бу́дете супере́чити, бу́дете супере́чить, супере́читимете búdete superéčyty, búdete superéčytʹ, superéčytymete |
| 3rd plural вони |
супере́чать superéčatʹ |
бу́дуть супере́чити, бу́дуть супере́чить, супере́читимуть búdutʹ superéčyty, búdutʹ superéčytʹ, superéčytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | супере́чмо superéčmo |
| second-person | супере́ч superéč |
супере́чте superéčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
супере́чив superéčyv |
супере́чили superéčyly |
| feminine я / ти / вона |
супере́чила superéčyla | |
| neuter воно |
супере́чило superéčylo | |