Inherited from Old Ruthenian вергати (verhati), from Old East Slavic *вьргати (*vĭrgati), from Proto-Slavic *vьrgati.
ве́ргати or верга́ти • (vérhaty or verháty) impf (perfective ве́ргнути)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ве́ргати, ве́ргать vérhaty, vérhatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ве́рганий vérhanyj impersonal: ве́ргано vérhano |
| adverbial | ве́ргаючи vérhajučy |
ве́ргавши vérhavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ве́ргаю vérhaju |
бу́ду ве́ргати, бу́ду ве́ргать, ве́ргатиму búdu vérhaty, búdu vérhatʹ, vérhatymu |
| 2nd singular ти |
ве́ргаєш vérhaješ |
бу́деш ве́ргати, бу́деш ве́ргать, ве́ргатимеш búdeš vérhaty, búdeš vérhatʹ, vérhatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ве́ргає vérhaje |
бу́де ве́ргати, бу́де ве́ргать, ве́ргатиме búde vérhaty, búde vérhatʹ, vérhatyme |
| 1st plural ми |
ве́ргаєм, ве́ргаємо vérhajem, vérhajemo |
бу́демо ве́ргати, бу́демо ве́ргать, ве́ргатимемо, ве́ргатимем búdemo vérhaty, búdemo vérhatʹ, vérhatymemo, vérhatymem |
| 2nd plural ви |
ве́ргаєте vérhajete |
бу́дете ве́ргати, бу́дете ве́ргать, ве́ргатимете búdete vérhaty, búdete vérhatʹ, vérhatymete |
| 3rd plural вони |
ве́ргають vérhajutʹ |
бу́дуть ве́ргати, бу́дуть ве́ргать, ве́ргатимуть búdutʹ vérhaty, búdutʹ vérhatʹ, vérhatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ве́ргаймо vérhajmo |
| second-person | ве́ргай vérhaj |
ве́ргайте vérhajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ве́ргав vérhav |
ве́ргали vérhaly |
| feminine я / ти / вона |
ве́ргала vérhala | |
| neuter воно |
ве́ргало vérhalo | |
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | верга́ти, верга́ть verháty, verhátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ве́рганий vérhanyj impersonal: ве́ргано vérhano |
| adverbial | верга́ючи verhájučy |
верга́вши verhávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
верга́ю verháju |
бу́ду верга́ти, бу́ду верга́ть, верга́тиму búdu verháty, búdu verhátʹ, verhátymu |
| 2nd singular ти |
верга́єш verháješ |
бу́деш верга́ти, бу́деш верга́ть, верга́тимеш búdeš verháty, búdeš verhátʹ, verhátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
верга́є verháje |
бу́де верга́ти, бу́де верга́ть, верга́тиме búde verháty, búde verhátʹ, verhátyme |
| 1st plural ми |
верга́єм, верга́ємо verhájem, verhájemo |
бу́демо верга́ти, бу́демо верга́ть, верга́тимемо, верга́тимем búdemo verháty, búdemo verhátʹ, verhátymemo, verhátymem |
| 2nd plural ви |
верга́єте verhájete |
бу́дете верга́ти, бу́дете верга́ть, верга́тимете búdete verháty, búdete verhátʹ, verhátymete |
| 3rd plural вони |
верга́ють verhájutʹ |
бу́дуть верга́ти, бу́дуть верга́ть, верга́тимуть búdutʹ verháty, búdutʹ verhátʹ, verhátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | верга́ймо verhájmo |
| second-person | верга́й verháj |
верга́йте verhájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
верга́в verháv |
верга́ли verhály |
| feminine я / ти / вона |
верга́ла verhála | |
| neuter воно |
верга́ло verhálo | |