ви́словити (výslovyty) + -ювати (-juvaty)
висло́влювати • (vyslóvljuvaty) impf (perfective ви́словити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | висло́влювати, висло́влювать vyslóvljuvaty, vyslóvljuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | висло́влюючи vyslóvljujučy |
висло́влювавши vyslóvljuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
висло́влюю vyslóvljuju |
бу́ду висло́влювати, бу́ду висло́влювать, висло́влюватиму búdu vyslóvljuvaty, búdu vyslóvljuvatʹ, vyslóvljuvatymu |
| 2nd singular ти |
висло́влюєш vyslóvljuješ |
бу́деш висло́влювати, бу́деш висло́влювать, висло́влюватимеш búdeš vyslóvljuvaty, búdeš vyslóvljuvatʹ, vyslóvljuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
висло́влює vyslóvljuje |
бу́де висло́влювати, бу́де висло́влювать, висло́влюватиме búde vyslóvljuvaty, búde vyslóvljuvatʹ, vyslóvljuvatyme |
| 1st plural ми |
висло́влюєм, висло́влюємо vyslóvljujem, vyslóvljujemo |
бу́демо висло́влювати, бу́демо висло́влювать, висло́влюватимемо, висло́влюватимем búdemo vyslóvljuvaty, búdemo vyslóvljuvatʹ, vyslóvljuvatymemo, vyslóvljuvatymem |
| 2nd plural ви |
висло́влюєте vyslóvljujete |
бу́дете висло́влювати, бу́дете висло́влювать, висло́влюватимете búdete vyslóvljuvaty, búdete vyslóvljuvatʹ, vyslóvljuvatymete |
| 3rd plural вони |
висло́влюють vyslóvljujutʹ |
бу́дуть висло́влювати, бу́дуть висло́влювать, висло́влюватимуть búdutʹ vyslóvljuvaty, búdutʹ vyslóvljuvatʹ, vyslóvljuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | висло́влюймо vyslóvljujmo |
| second-person | висло́влюй vyslóvljuj |
висло́влюйте vyslóvljujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
висло́влював vyslóvljuvav |
висло́влювали vyslóvljuvaly |
| feminine я / ти / вона |
висло́влювала vyslóvljuvala | |
| neuter воно |
висло́влювало vyslóvljuvalo | |