From висно́в- (vysnóv-) + -увати (-uvaty).
висно́вувати • (vysnóvuvaty) impf (perfective ви́снувати) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | висно́вувати, висно́вувать vysnóvuvaty, vysnóvuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | висно́вуваний vysnóvuvanyj impersonal: висно́вувано vysnóvuvano |
| adverbial | висно́вуючи vysnóvujučy |
висно́вувавши vysnóvuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
висно́вую vysnóvuju |
бу́ду висно́вувати, бу́ду висно́вувать, висно́вуватиму búdu vysnóvuvaty, búdu vysnóvuvatʹ, vysnóvuvatymu |
| 2nd singular ти |
висно́вуєш vysnóvuješ |
бу́деш висно́вувати, бу́деш висно́вувать, висно́вуватимеш búdeš vysnóvuvaty, búdeš vysnóvuvatʹ, vysnóvuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
висно́вує vysnóvuje |
бу́де висно́вувати, бу́де висно́вувать, висно́вуватиме búde vysnóvuvaty, búde vysnóvuvatʹ, vysnóvuvatyme |
| 1st plural ми |
висно́вуєм, висно́вуємо vysnóvujem, vysnóvujemo |
бу́демо висно́вувати, бу́демо висно́вувать, висно́вуватимемо, висно́вуватимем búdemo vysnóvuvaty, búdemo vysnóvuvatʹ, vysnóvuvatymemo, vysnóvuvatymem |
| 2nd plural ви |
висно́вуєте vysnóvujete |
бу́дете висно́вувати, бу́дете висно́вувать, висно́вуватимете búdete vysnóvuvaty, búdete vysnóvuvatʹ, vysnóvuvatymete |
| 3rd plural вони |
висно́вують vysnóvujutʹ |
бу́дуть висно́вувати, бу́дуть висно́вувать, висно́вуватимуть búdutʹ vysnóvuvaty, búdutʹ vysnóvuvatʹ, vysnóvuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | висно́вуймо vysnóvujmo |
| second-person | висно́вуй vysnóvuj |
висно́вуйте vysnóvujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
висно́вував vysnóvuvav |
висно́вували vysnóvuvaly |
| feminine я / ти / вона |
висно́вувала vysnóvuvala | |
| neuter воно |
висно́вувало vysnóvuvalo | |