Hello, you have come here looking for the meaning of the word
ворожити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
ворожити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
ворожити in singular and plural. Everything you need to know about the word
ворожити you have here. The definition of the word
ворожити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
ворожити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
Inherited from Old Ruthenian ворожи́ти (vorožíti), from Old East Slavic ворожити (vorožiti), from Proto-Slavic *voržiti.
Pronunciation
Verb
ворожи́ти • (vorožýty) impf
- (transitive) to tell fortunes, to foretell
- (intransitive) to put a spell on, to cast a spell upon, to bewitch, to enchant
- (intransitive, colloquial, ironic) to hustle, to bustle about, to be busy with
Conjugation
Conjugation of ворожи́ти, ворожи́ть (class 4c, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
|
infinitive
|
ворожи́ти, ворожи́ть vorožýty, vorožýtʹ
|
participles
|
present tense
|
past tense
|
active
|
—
|
—
|
passive
|
—
|
воро́жений voróženyj impersonal: воро́жено voróženo
|
adverbial
|
воро́жачи voróžačy
|
ворожи́вши vorožývšy
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular я
|
ворожу́ vorožú
|
бу́ду ворожи́ти, бу́ду ворожи́ть, ворожи́тиму búdu vorožýty, búdu vorožýtʹ, vorožýtymu
|
2nd singular ти
|
воро́жиш voróžyš
|
бу́деш ворожи́ти, бу́деш ворожи́ть, ворожи́тимеш búdeš vorožýty, búdeš vorožýtʹ, vorožýtymeš
|
3rd singular він / вона / воно
|
воро́жить voróžytʹ
|
бу́де ворожи́ти, бу́де ворожи́ть, ворожи́тиме búde vorožýty, búde vorožýtʹ, vorožýtyme
|
1st plural ми
|
воро́жим, воро́жимо voróžym, voróžymo
|
бу́демо ворожи́ти, бу́демо ворожи́ть, ворожи́тимемо, ворожи́тимем búdemo vorožýty, búdemo vorožýtʹ, vorožýtymemo, vorožýtymem
|
2nd plural ви
|
воро́жите voróžyte
|
бу́дете ворожи́ти, бу́дете ворожи́ть, ворожи́тимете búdete vorožýty, búdete vorožýtʹ, vorožýtymete
|
3rd plural вони
|
воро́жать voróžatʹ
|
бу́дуть ворожи́ти, бу́дуть ворожи́ть, ворожи́тимуть búdutʹ vorožýty, búdutʹ vorožýtʹ, vorožýtymutʹ
|
imperative
|
singular
|
plural
|
first-person
|
—
|
ворожі́м, ворожі́мо vorožím, vorožímo
|
second-person
|
ворожи́ vorožý
|
ворожі́ть vorožítʹ
|
past tense
|
singular
|
plural ми / ви / вони
|
masculine я / ти / він
|
ворожи́в vorožýv
|
ворожи́ли vorožýly
|
feminine я / ти / вона
|
ворожи́ла vorožýla
|
neuter воно
|
ворожи́ло vorožýlo
|
Derived terms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ворожити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “ворожити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “ворожити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “ворожити”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “ворожити”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “ворожити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “ворожити”, in Словник.ua (in Ukrainian)