відзначити

Hello, you have come here looking for the meaning of the word відзначити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word відзначити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say відзначити in singular and plural. Everything you need to know about the word відзначити you have here. The definition of the word відзначити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofвідзначити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ зна́чити (znáčyty). Compare Belarusian адзна́чыць (adznáčycʹ), Polish odznaczyć.

Pronunciation

  • відзна́чити: IPA(key):
  • відзначи́ти: IPA(key):
  • Audio (відзна́чити)(file)

Verb

відзна́чити or відзначи́ти • (vidznáčyty or vidznačýty) pf (imperfective відзнача́ти or відзна́чувати (rare)) (transitive)

  1. to mark (make recognizable by a mark; indicate in writing or by other symbols)
    Synonyms: позна́чити pf (poznáčyty), відмі́тити pf (vidmítyty)
  2. to note (notice)
    Synonym: помі́тити pf (pomítyty)
  3. to note (draw attention to with a comment or observation)
    Synonym: заува́жити pf (zauvážyty)
  4. to distinguish, to recognize (show formal appreciation of, as with an award, commendation etc.)
  5. to celebrate, to commemorate, to mark, to observe (:anniversary, holiday, special occasion, etc.)
    Synonyms: відсвяткува́ти pf (vidsvjatkuváty), ознаменува́ти pf (oznamenuváty), (rare) відзнаменува́ти pf (vidznamenuváty)

Conjugation

Conjugation of відзна́чити, відзна́чить, відзначи́ти, відзначи́ть (class 4a // 4b, perfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive відзна́чити, відзна́чить, відзначи́ти, відзначи́ть
vidznáčyty, vidznáčytʹ, vidznačýty, vidznačýtʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — відзна́чений
vidznáčenyj
impersonal: відзна́чено
vidznáčeno
adverbial — відзна́чивши, відзначи́вши
vidznáčyvšy, vidznačývšy
present tense future tense
1st singular
я 		— відзна́чу, відзначу́
vidznáču, vidznačú
2nd singular
ти 		— відзна́чиш, відзначи́ш
vidznáčyš, vidznačýš
3rd singular
він / вона / воно 		— відзна́чить, відзначи́ть
vidznáčytʹ, vidznačýtʹ
1st plural
ми 		— відзна́чим, відзна́чимо, відзначи́м, відзначимо́
vidznáčym, vidznáčymo, vidznačým, vidznačymó
2nd plural
ви 		— відзна́чите, відзначите́
vidznáčyte, vidznačyté
3rd plural
вони 		— відзна́чать, відзнача́ть
vidznáčatʹ, vidznačátʹ
imperative singular plural
first-person — відзна́чмо, відзначі́м, відзначі́мо
vidznáčmo, vidznačím, vidznačímo
second-person відзна́ч, відзначи́
vidznáč, vidznačý 		відзна́чте, відзначі́ть
vidznáčte, vidznačítʹ
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		відзна́чив, відзначи́в
vidznáčyv, vidznačýv 		відзна́чили, відзначи́ли
vidznáčyly, vidznačýly
feminine
я / ти / вона 		відзна́чила, відзначи́ла
vidznáčyla, vidznačýla
neuter
воно 		відзна́чило, відзначи́ло
vidznáčylo, vidznačýlo

Derived terms

Further reading

Wikious
Boobota
Sagapedia