Borrowed from Polish winszować. Compare Ukrainian віншува́ти (vinšuváty), Ukrainian віншування (vinšuvannja).
віншава́ць • (vinšavácʹ) impf (perfective павіншава́ць)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | віншава́ць vinšavácʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | віншу́ючы vinšújučy |
віншава́ўшы vinšaváŭšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
віншу́ю vinšúju |
бу́ду віншава́ць búdu vinšavácʹ |
| 2nd singular ты |
віншу́еш vinšúješ |
бу́дзеш віншава́ць búdzješ vinšavácʹ |
| 3rd singular ён / яна́ / яно́ |
віншу́е vinšúje |
бу́дзе віншава́ць búdzje vinšavácʹ |
| 1st plural мы |
віншу́ем vinšújem |
бу́дзем віншава́ць búdzjem vinšavácʹ |
| 2nd plural вы |
віншу́еце vinšújecje |
бу́дзеце віншава́ць búdzjecje vinšavácʹ |
| 3rd plural яны́ |
віншу́юць vinšújucʹ |
бу́дуць віншава́ць búducʹ vinšavácʹ |
| imperative | singular | plural |
| second-person | віншу́й vinšúj |
віншу́йце vinšújcje |
| past tense | singular | plural мы / вы / яны́ |
| masculine я / ты / ён |
віншава́ў vinšaváŭ |
віншава́лі vinšaváli |
| feminine я / ты / яна́ |
віншава́ла vinšavála | |
| neuter яно́ |
віншава́ла vinšavála | |