Apparently from з- (z-) + я́сни́й (jásnýj) + -ува́ти (-uváty).[1]
з'ясува́ти • (zʺjasuváty) pf (imperfective з'ясо́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | з'ясува́ти, з'ясува́ть zʺjasuváty, zʺjasuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | з'ясо́ваний zʺjasóvanyj impersonal: з'ясо́вано zʺjasóvano |
| adverbial | — | з'ясува́вши zʺjasuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | з'ясу́ю zʺjasúju |
| 2nd singular ти |
— | з'ясу́єш zʺjasúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | з'ясу́є zʺjasúje |
| 1st plural ми |
— | з'ясу́єм, з'ясу́ємо zʺjasújem, zʺjasújemo |
| 2nd plural ви |
— | з'ясу́єте zʺjasújete |
| 3rd plural вони |
— | з'ясу́ють zʺjasújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | з'ясу́ймо zʺjasújmo |
| second-person | з'ясу́й zʺjasúj |
з'ясу́йте zʺjasújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
з'ясува́в zʺjasuváv |
з'ясува́ли zʺjasuvály |
| feminine я / ти / вона |
з'ясува́ла zʺjasuvála | |
| neuter воно |
з'ясува́ло zʺjasuválo | |