зазна́ти • (zaznáty) pf (imperfective зна́ти or зазнава́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зазна́ти, зазна́ть zaznáty, zaznátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | за́знаний záznanyj impersonal: за́знано záznano |
adverbial | — | зазна́вши zaznávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зазна́ю zaznáju |
2nd singular ти |
— | зазна́єш zaznáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | зазна́є zaznáje |
1st plural ми |
— | зазна́єм, зазна́ємо zaznájem, zaznájemo |
2nd plural ви |
— | зазна́єте zaznájete |
3rd plural вони |
— | зазна́ють zaznájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зазна́ймо zaznájmo |
second-person | зазна́й zaznáj |
зазна́йте zaznájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зазна́в zaznáv |
зазна́ли zaznály |
feminine я / ти / вона |
зазна́ла zaznála | |
neuter воно |
зазна́ло zaználo |