From за- (za-) + кріпи́ти (kripýty). Compare Russian закрепи́ть (zakrepítʹ).
закріпи́ти • (zakripýty) pf (imperfective закрі́плювати or закріпля́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | закріпи́ти, закріпи́ть zakripýty, zakripýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | закрі́плений zakríplenyj impersonal: закрі́плено zakrípleno |
adverbial | — | закріпи́вши zakripývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | закріплю́ zakripljú |
2nd singular ти |
— | закрі́пиш zakrípyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | закрі́пить zakrípytʹ |
1st plural ми |
— | закрі́пим, закрі́пимо zakrípym, zakrípymo |
2nd plural ви |
— | закрі́пите zakrípyte |
3rd plural вони |
— | закрі́плять zakrípljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | закріпі́м, закріпі́мо zakripím, zakripímo |
second-person | закріпи́ zakripý |
закріпі́ть zakripítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
закріпи́в zakripýv |
закріпи́ли zakripýly |
feminine я / ти / вона |
закріпи́ла zakripýla | |
neuter воно |
закріпи́ло zakripýlo |