Hello, you have come here looking for the meaning of the word
закінчуватися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
закінчуватися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
закінчуватися in singular and plural. Everything you need to know about the word
закінчуватися you have here. The definition of the word
закінчуватися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
закінчуватися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From закі́нчувати (zakínčuvaty) + -ся (-sja). Compare Russian зака́нчиваться (zakánčivatʹsja), Belarusian зака́нчвацца (zakánčvacca).
Pronunciation
Verb
закі́нчуватися • (zakínčuvatysja) impf (perfective закі́нчитися or закінчи́тися)
- to end, to come to an end, to conclude, to terminate
- to end, to end up, to result (with/in: + instrumental case)
- to expire, to run out
- passive of закі́нчувати impf (zakínčuvaty)
Conjugation
Conjugation of закі́нчуватися, закі́нчуватись, закі́нчуваться (class 2a, imperfective, reflexive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
|
infinitive
|
закі́нчуватися, закі́нчуватись, закі́нчуваться zakínčuvatysja, zakínčuvatysʹ, zakínčuvatʹsja
|
participles
|
present tense
|
past tense
|
active
|
—
|
—
|
passive
|
—
|
—
|
adverbial
|
закі́нчуючись zakínčujučysʹ
|
закі́нчувавшись zakínčuvavšysʹ
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular я
|
—
|
—
|
2nd singular ти
|
—
|
—
|
3rd singular він / вона / воно
|
закі́нчується zakínčujetʹsja
|
бу́де закі́нчуватися, бу́де закі́нчуватись, бу́де закі́нчуваться, закі́нчуватиметься búde zakínčuvatysja, búde zakínčuvatysʹ, búde zakínčuvatʹsja, zakínčuvatymetʹsja
|
1st plural ми
|
—
|
—
|
2nd plural ви
|
—
|
—
|
3rd plural вони
|
закі́нчуються zakínčujutʹsja
|
бу́дуть закі́нчуватися, бу́дуть закі́нчуватись, бу́дуть закі́нчуваться, закі́нчуватимуться búdutʹ zakínčuvatysja, búdutʹ zakínčuvatysʹ, búdutʹ zakínčuvatʹsja, zakínčuvatymutʹsja
|
imperative
|
singular
|
plural
|
first-person
|
—
|
—
|
second-person
|
—
|
—
|
past tense
|
singular
|
plural ми / ви / вони
|
masculine я / ти / він
|
закі́нчувався, закі́нчувавсь zakínčuvavsja, zakínčuvavsʹ
|
закі́нчувалися, закі́нчувались zakínčuvalysja, zakínčuvalysʹ
|
feminine я / ти / вона
|
закі́нчувалася, закі́нчувалась zakínčuvalasja, zakínčuvalasʹ
|
neuter воно
|
закі́нчувалося, закі́нчувалось zakínčuvalosja, zakínčuvalosʹ
|
Synonyms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “закінчуватися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2014), “закінчуватися”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “закінчуватися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “закінчуватися”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “закінчуватися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “закінчуватися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “закінчуватися”, in Словник.ua (in Ukrainian)