From за- (za-) + пі́зній (píznij, “late”) + -и́ти (-ýty) + -ся (-sja).
запізни́тися • (zapiznýtysja) pf (imperfective запі́знюватися or запізня́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запізни́тися, запізни́тись, запізни́ться zapiznýtysja, zapiznýtysʹ, zapiznýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | запізни́вшись zapiznývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | запізню́ся, запізню́сь zapiznjúsja, zapiznjúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | запізни́шся zapiznýšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | запізни́ться zapiznýtʹsja |
| 1st plural ми |
— | запізни́мся, запізнимо́ся, запізнимо́сь zapiznýmsja, zapiznymósja, zapiznymósʹ |
| 2nd plural ви |
— | запізните́ся, запізните́сь zapiznytésja, zapiznytésʹ |
| 3rd plural вони |
— | запізня́ться zapiznjátʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | запізні́мся, запізні́мося, запізні́мось zapiznímsja, zapiznímosja, zapiznímosʹ |
| second-person | запізни́ся, запізни́сь zapiznýsja, zapiznýsʹ |
запізні́ться zapiznítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запізни́вся, запізни́всь zapiznývsja, zapiznývsʹ |
запізни́лися, запізни́лись zapiznýlysja, zapiznýlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
запізни́лася, запізни́лась zapiznýlasja, zapiznýlasʹ | |
| neuter воно |
запізни́лося, запізни́лось zapiznýlosja, zapiznýlosʹ | |