From з- (z-) + вели́кий (velýkyj) + -ити (-yty). Compare Russian возвели́чить (vozvelíčitʹ), Belarusian узвялі́чыць (uzvjalíčycʹ).
звели́чити • (zvelýčyty) pf (imperfective звели́чувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | звели́чити, звели́чить zvelýčyty, zvelýčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | звели́чений zvelýčenyj impersonal: звели́чено zvelýčeno |
| adverbial | — | звели́чивши zvelýčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | звели́чу zvelýču |
| 2nd singular ти |
— | звели́чиш zvelýčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | звели́чить zvelýčytʹ |
| 1st plural ми |
— | звели́чим, звели́чимо zvelýčym, zvelýčymo |
| 2nd plural ви |
— | звели́чите zvelýčyte |
| 3rd plural вони |
— | звели́чать zvelýčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | звели́чмо zvelýčmo |
| second-person | звели́ч zvelýč |
звели́чте zvelýčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
звели́чив zvelýčyv |
звели́чили zvelýčyly |
| feminine я / ти / вона |
звели́чила zvelýčyla | |
| neuter воно |
звели́чило zvelýčylo | |