From з- (z-) + ляка́ти (ljakáty).
зляка́ти • (zljakáty) pf (imperfective ляка́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зляка́ти, зляка́ть zljakáty, zljakátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | зля́каний zljákanyj impersonal: зля́кано zljákano |
adverbial | — | зляка́вши zljakávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зляка́ю zljakáju |
2nd singular ти |
— | зляка́єш zljakáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | зляка́є zljakáje |
1st plural ми |
— | зляка́єм, зляка́ємо zljakájem, zljakájemo |
2nd plural ви |
— | зляка́єте zljakájete |
3rd plural вони |
— | зляка́ють zljakájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зляка́ймо zljakájmo |
second-person | зляка́й zljakáj |
зляка́йте zljakájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зляка́в zljakáv |
зляка́ли zljakály |
feminine я / ти / вона |
зляка́ла zljakála | |
neuter воно |
зляка́ло zljakálo |