From з- (z-) + міркува́ти (mirkuváty). Compare Polish zmiarkować.
зміркува́ти • (zmirkuváty) pf (imperfective змірко́вувати (rare))
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зміркува́ти, зміркува́ть zmirkuváty, zmirkuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | зміркува́вши zmirkuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | змірку́ю zmirkúju |
| 2nd singular ти |
— | змірку́єш zmirkúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | змірку́є zmirkúje |
| 1st plural ми |
— | змірку́єм, змірку́ємо zmirkújem, zmirkújemo |
| 2nd plural ви |
— | змірку́єте zmirkújete |
| 3rd plural вони |
— | змірку́ють zmirkújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | змірку́ймо zmirkújmo |
| second-person | змірку́й zmirkúj |
змірку́йте zmirkújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зміркува́в zmirkuváv |
зміркува́ли zmirkuvály |
| feminine я / ти / вона |
зміркува́ла zmirkuvála | |
| neuter воно |
зміркува́ло zmirkuválo | |