зупини́тися • (zupynýtysja) pf (imperfective зупиня́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зупини́тися, зупини́тись, зупини́ться zupynýtysja, zupynýtysʹ, zupynýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | зупини́вшись zupynývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зупиню́ся, зупиню́сь zupynjúsja, zupynjúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | зупини́шся zupynýšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зупини́ться zupynýtʹsja |
| 1st plural ми |
— | зупини́мся, зупинимо́ся, зупинимо́сь zupynýmsja, zupynymósja, zupynymósʹ |
| 2nd plural ви |
— | зупините́ся, зупините́сь zupynytésja, zupynytésʹ |
| 3rd plural вони |
— | зупиня́ться zupynjátʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зупині́мся, зупині́мося, зупині́мось zupynímsja, zupynímosja, zupynímosʹ |
| second-person | зупини́ся, зупини́сь zupynýsja, zupynýsʹ |
зупині́ться zupynítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зупини́вся, зупини́всь zupynývsja, zupynývsʹ |
зупини́лися, зупини́лись zupynýlysja, zupynýlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
зупини́лася, зупини́лась zupynýlasja, zupynýlasʹ | |
| neuter воно |
зупини́лося, зупини́лось zupynýlosja, zupynýlosʹ | |