From на- (na-) + imperfective form of ректи́ (rektý).
наріка́ти • (narikáty) impf (perfective наректи́)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | наріка́ти, наріка́ть narikáty, narikátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | наріка́ючи narikájučy |
наріка́вши narikávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
наріка́ю narikáju |
бу́ду наріка́ти, бу́ду наріка́ть, наріка́тиму búdu narikáty, búdu narikátʹ, narikátymu |
| 2nd singular ти |
наріка́єш narikáješ |
бу́деш наріка́ти, бу́деш наріка́ть, наріка́тимеш búdeš narikáty, búdeš narikátʹ, narikátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
наріка́є narikáje |
бу́де наріка́ти, бу́де наріка́ть, наріка́тиме búde narikáty, búde narikátʹ, narikátyme |
| 1st plural ми |
наріка́єм, наріка́ємо narikájem, narikájemo |
бу́демо наріка́ти, бу́демо наріка́ть, наріка́тимемо, наріка́тимем búdemo narikáty, búdemo narikátʹ, narikátymemo, narikátymem |
| 2nd plural ви |
наріка́єте narikájete |
бу́дете наріка́ти, бу́дете наріка́ть, наріка́тимете búdete narikáty, búdete narikátʹ, narikátymete |
| 3rd plural вони |
наріка́ють narikájutʹ |
бу́дуть наріка́ти, бу́дуть наріка́ть, наріка́тимуть búdutʹ narikáty, búdutʹ narikátʹ, narikátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | наріка́ймо narikájmo |
| second-person | наріка́й narikáj |
наріка́йте narikájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
наріка́в narikáv |
наріка́ли narikály |
| feminine я / ти / вона |
наріка́ла narikála | |
| neuter воно |
наріка́ло narikálo | |