From обсто́яти (obstójaty) + -ювати (-juvaty).
обсто́ювати • (obstójuvaty) impf (perfective обсто́яти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обсто́ювати, обсто́ювать obstójuvaty, obstójuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обсто́юваний obstójuvanyj impersonal: обсто́ювано obstójuvano |
| adverbial | обсто́юючи obstójujučy |
обсто́ювавши obstójuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обсто́юю obstójuju |
бу́ду обсто́ювати, бу́ду обсто́ювать, обсто́юватиму búdu obstójuvaty, búdu obstójuvatʹ, obstójuvatymu |
| 2nd singular ти |
обсто́юєш obstójuješ |
бу́деш обсто́ювати, бу́деш обсто́ювать, обсто́юватимеш búdeš obstójuvaty, búdeš obstójuvatʹ, obstójuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
обсто́ює obstójuje |
бу́де обсто́ювати, бу́де обсто́ювать, обсто́юватиме búde obstójuvaty, búde obstójuvatʹ, obstójuvatyme |
| 1st plural ми |
обсто́юєм, обсто́юємо obstójujem, obstójujemo |
бу́демо обсто́ювати, бу́демо обсто́ювать, обсто́юватимемо, обсто́юватимем búdemo obstójuvaty, búdemo obstójuvatʹ, obstójuvatymemo, obstójuvatymem |
| 2nd plural ви |
обсто́юєте obstójujete |
бу́дете обсто́ювати, бу́дете обсто́ювать, обсто́юватимете búdete obstójuvaty, búdete obstójuvatʹ, obstójuvatymete |
| 3rd plural вони |
обсто́юють obstójujutʹ |
бу́дуть обсто́ювати, бу́дуть обсто́ювать, обсто́юватимуть búdutʹ obstójuvaty, búdutʹ obstójuvatʹ, obstójuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обсто́юймо obstójujmo |
| second-person | обсто́юй obstójuj |
обсто́юйте obstójujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обсто́ював obstójuvav |
обсто́ювали obstójuvaly |
| feminine я / ти / вона |
обсто́ювала obstójuvala | |
| neuter воно |
обсто́ювало obstójuvalo | |