Borrowed from German polieren. By surface analysis, полі́р (polír) + -ува́ти (-uváty).[1] Compare Russian полирова́ть (polirovátʹ), Belarusian палірава́ць (paliravácʹ), Polish polerować.
полірува́ти • (poliruváty) impf (perfective пополірува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | полірува́ти, полірува́ть poliruváty, poliruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поліро́ваний poliróvanyj impersonal: поліро́вано poliróvano |
| adverbial | поліру́ючи polirújučy |
полірува́вши poliruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
поліру́ю polirúju |
бу́ду полірува́ти, бу́ду полірува́ть, полірува́тиму búdu poliruváty, búdu poliruvátʹ, poliruvátymu |
| 2nd singular ти |
поліру́єш polirúješ |
бу́деш полірува́ти, бу́деш полірува́ть, полірува́тимеш búdeš poliruváty, búdeš poliruvátʹ, poliruvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
поліру́є polirúje |
бу́де полірува́ти, бу́де полірува́ть, полірува́тиме búde poliruváty, búde poliruvátʹ, poliruvátyme |
| 1st plural ми |
поліру́єм, поліру́ємо polirújem, polirújemo |
бу́демо полірува́ти, бу́демо полірува́ть, полірува́тимемо, полірува́тимем búdemo poliruváty, búdemo poliruvátʹ, poliruvátymemo, poliruvátymem |
| 2nd plural ви |
поліру́єте polirújete |
бу́дете полірува́ти, бу́дете полірува́ть, полірува́тимете búdete poliruváty, búdete poliruvátʹ, poliruvátymete |
| 3rd plural вони |
поліру́ють polirújutʹ |
бу́дуть полірува́ти, бу́дуть полірува́ть, полірува́тимуть búdutʹ poliruváty, búdutʹ poliruvátʹ, poliruvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поліру́ймо polirújmo |
| second-person | поліру́й polirúj |
поліру́йте polirújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
полірува́в poliruváv |
полірува́ли poliruvály |
| feminine я / ти / вона |
полірува́ла poliruvála | |
| neuter воно |
полірува́ло poliruválo | |