Borrowed from Polish przebaczać.
пробача́ти • (probačáty) impf (perfective проба́чити)
The direct object of пробача́ти is the forgiven action (accusative case); the recipient of forgiveness is the indirect object (dative case).
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пробача́ти, пробача́ть probačáty, probačátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | пробача́ючи probačájučy |
пробача́вши probačávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
пробача́ю probačáju |
бу́ду пробача́ти, бу́ду пробача́ть, пробача́тиму búdu probačáty, búdu probačátʹ, probačátymu |
| 2nd singular ти |
пробача́єш probačáješ |
бу́деш пробача́ти, бу́деш пробача́ть, пробача́тимеш búdeš probačáty, búdeš probačátʹ, probačátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
пробача́є probačáje |
бу́де пробача́ти, бу́де пробача́ть, пробача́тиме búde probačáty, búde probačátʹ, probačátyme |
| 1st plural ми |
пробача́єм, пробача́ємо probačájem, probačájemo |
бу́демо пробача́ти, бу́демо пробача́ть, пробача́тимемо, пробача́тимем búdemo probačáty, búdemo probačátʹ, probačátymemo, probačátymem |
| 2nd plural ви |
пробача́єте probačájete |
бу́дете пробача́ти, бу́дете пробача́ть, пробача́тимете búdete probačáty, búdete probačátʹ, probačátymete |
| 3rd plural вони |
пробача́ють probačájutʹ |
бу́дуть пробача́ти, бу́дуть пробача́ть, пробача́тимуть búdutʹ probačáty, búdutʹ probačátʹ, probačátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пробача́ймо probačájmo |
| second-person | пробача́й probačáj |
пробача́йте probačájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пробача́в probačáv |
пробача́ли probačály |
| feminine я / ти / вона |
пробача́ла probačála | |
| neuter воно |
пробача́ло probačálo | |