From прости́ти (prostýty) + -а́ти (-áty). Compare Russian проща́ть (proščátʹ).
проща́ти • (proščáty) impf (perfective прости́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | проща́ти, проща́ть proščáty, proščátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | проща́ючи proščájučy |
проща́вши proščávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
проща́ю proščáju |
бу́ду проща́ти, бу́ду проща́ть, проща́тиму búdu proščáty, búdu proščátʹ, proščátymu |
| 2nd singular ти |
проща́єш proščáješ |
бу́деш проща́ти, бу́деш проща́ть, проща́тимеш búdeš proščáty, búdeš proščátʹ, proščátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
проща́є proščáje |
бу́де проща́ти, бу́де проща́ть, проща́тиме búde proščáty, búde proščátʹ, proščátyme |
| 1st plural ми |
проща́єм, проща́ємо proščájem, proščájemo |
бу́демо проща́ти, бу́демо проща́ть, проща́тимемо, проща́тимем búdemo proščáty, búdemo proščátʹ, proščátymemo, proščátymem |
| 2nd plural ви |
проща́єте proščájete |
бу́дете проща́ти, бу́дете проща́ть, проща́тимете búdete proščáty, búdete proščátʹ, proščátymete |
| 3rd plural вони |
проща́ють proščájutʹ |
бу́дуть проща́ти, бу́дуть проща́ть, проща́тимуть búdutʹ proščáty, búdutʹ proščátʹ, proščátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | проща́ймо proščájmo |
| second-person | проща́й proščáj |
проща́йте proščájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
проща́в proščáv |
проща́ли proščály |
| feminine я / ти / вона |
проща́ла proščála | |
| neuter воно |
проща́ло proščálo | |