під- (pid-) + кори́ти (korýty)
підкори́ти • (pidkorýty) pf (imperfective підкоря́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підкори́ти, підкори́ть pidkorýty, pidkorýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підко́рений pidkórenyj impersonal: підко́рено pidkóreno |
| adverbial | — | підкори́вши pidkorývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підкорю́ pidkorjú |
| 2nd singular ти |
— | підко́риш pidkóryš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підко́рить pidkórytʹ |
| 1st plural ми |
— | підко́рим, підко́римо pidkórym, pidkórymo |
| 2nd plural ви |
— | підко́рите pidkóryte |
| 3rd plural вони |
— | підко́рять pidkórjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підкорі́м, підкорі́мо pidkorím, pidkorímo |
| second-person | підкори́ pidkorý |
підкорі́ть pidkorítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підкори́в pidkorýv |
підкори́ли pidkorýly |
| feminine я / ти / вона |
підкори́ла pidkorýla | |
| neuter воно |
підкори́ло pidkorýlo | |