From роз- (roz-) + громи́ти (hromýty). Compare Russian разгроми́ть (razgromítʹ), Belarusian разграмі́ць (razhramícʹ), Polish rozgromić.
розгроми́ти • (rozhromýty) pf (imperfective розгро́млювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розгроми́ти, розгроми́ть rozhromýty, rozhromýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розгро́млений rozhrómlenyj impersonal: розгро́млено rozhrómleno |
| adverbial | — | розгроми́вши rozhromývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розгромлю́ rozhromljú |
| 2nd singular ти |
— | розгро́миш rozhrómyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розгро́мить rozhrómytʹ |
| 1st plural ми |
— | розгро́мим, розгро́мимо rozhrómym, rozhrómymo |
| 2nd plural ви |
— | розгро́мите rozhrómyte |
| 3rd plural вони |
— | розгро́млять rozhrómljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розгромі́м, розгромі́мо rozhromím, rozhromímo |
| second-person | розгроми́ rozhromý |
розгромі́ть rozhromítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розгроми́в rozhromýv |
розгроми́ли rozhromýly |
| feminine я / ти / вона |
розгроми́ла rozhromýla | |
| neuter воно |
розгроми́ло rozhromýlo | |