Inherited from Old Ruthenian розори́ти (rozoríti), from Old East Slavic розорити (rozoriti), from Proto-Slavic *orzoriti, with роз- (roz-).
розори́ти • (rozorýty) pf (imperfective розоря́ти or розо́рювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розори́ти, розори́ть rozorýty, rozorýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розо́рений rozórenyj impersonal: розо́рено rozóreno |
| adverbial | — | розори́вши rozorývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розорю́ rozorjú |
| 2nd singular ти |
— | розо́риш rozóryš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розо́рить rozórytʹ |
| 1st plural ми |
— | розо́рим, розо́римо rozórym, rozórymo |
| 2nd plural ви |
— | розо́рите rozóryte |
| 3rd plural вони |
— | розо́рять rozórjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розорі́м, розорі́мо rozorím, rozorímo |
| second-person | розори́ rozorý |
розорі́ть rozorítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розори́в rozorýv |
розори́ли rozorýly |
| feminine я / ти / вона |
розори́ла rozorýla | |
| neuter воно |
розори́ло rozorýlo | |