From роз- (roz-) + місти́ти (mistýty). Compare Russian размести́ть (razmestítʹ), Belarusian размясці́ць (razmjascícʹ), Polish rozmieścić.
розмісти́ти • (rozmistýty) pf (imperfective розмі́щувати or розміща́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розмісти́ти, розмісти́ть rozmistýty, rozmistýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розмі́щений rozmíščenyj impersonal: розмі́щено rozmíščeno |
| adverbial | — | розмісти́вши rozmistývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розміщу́ rozmiščú |
| 2nd singular ти |
— | розмі́стиш rozmístyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розмі́стить rozmístytʹ |
| 1st plural ми |
— | розмі́стим, розмі́стимо rozmístym, rozmístymo |
| 2nd plural ви |
— | розмі́стите rozmístyte |
| 3rd plural вони |
— | розмі́стять rozmístjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розмісті́м, розмісті́мо rozmistím, rozmistímo |
| second-person | розмісти́ rozmistý |
розмісті́ть rozmistítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розмісти́в rozmistýv |
розмісти́ли rozmistýly |
| feminine я / ти / вона |
розмісти́ла rozmistýla | |
| neuter воно |
розмісти́ло rozmistýlo | |