From роз- (roz-) + почина́ти (počynáty). Compare Belarusian распачына́ць (raspačynácʹ), Polish rozpoczynać.
розпочина́ти • (rozpočynáty) impf (perfective розпоча́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпочина́ти, розпочина́ть rozpočynáty, rozpočynátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | розпочина́ючи rozpočynájučy |
розпочина́вши rozpočynávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розпочина́ю rozpočynáju |
бу́ду розпочина́ти, бу́ду розпочина́ть, розпочина́тиму búdu rozpočynáty, búdu rozpočynátʹ, rozpočynátymu |
| 2nd singular ти |
розпочина́єш rozpočynáješ |
бу́деш розпочина́ти, бу́деш розпочина́ть, розпочина́тимеш búdeš rozpočynáty, búdeš rozpočynátʹ, rozpočynátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
розпочина́є rozpočynáje |
бу́де розпочина́ти, бу́де розпочина́ть, розпочина́тиме búde rozpočynáty, búde rozpočynátʹ, rozpočynátyme |
| 1st plural ми |
розпочина́єм, розпочина́ємо rozpočynájem, rozpočynájemo |
бу́демо розпочина́ти, бу́демо розпочина́ть, розпочина́тимемо, розпочина́тимем búdemo rozpočynáty, búdemo rozpočynátʹ, rozpočynátymemo, rozpočynátymem |
| 2nd plural ви |
розпочина́єте rozpočynájete |
бу́дете розпочина́ти, бу́дете розпочина́ть, розпочина́тимете búdete rozpočynáty, búdete rozpočynátʹ, rozpočynátymete |
| 3rd plural вони |
розпочина́ють rozpočynájutʹ |
бу́дуть розпочина́ти, бу́дуть розпочина́ть, розпочина́тимуть búdutʹ rozpočynáty, búdutʹ rozpočynátʹ, rozpočynátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпочина́ймо rozpočynájmo |
| second-person | розпочина́й rozpočynáj |
розпочина́йте rozpočynájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпочина́в rozpočynáv |
розпочина́ли rozpočynály |
| feminine я / ти / вона |
розпочина́ла rozpočynála | |
| neuter воно |
розпочина́ло rozpočynálo | |