From роз- (roz-) + поча́ти (počáty). Compare Belarusian распача́ць (raspačácʹ), Polish rozpocząć.
розпоча́ти • (rozpočáty) pf (imperfective розпочина́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпоча́ти, розпоча́ть rozpočáty, rozpočátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розпоча́тий rozpočátyj impersonal: розпоча́то rozpočáto |
| adverbial | — | розпоча́вши rozpočávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розпочну́ rozpočnú |
| 2nd singular ти |
— | розпочне́ш rozpočnéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розпочне́ rozpočné |
| 1st plural ми |
— | розпочне́м, розпочнемо́ rozpočném, rozpočnemó |
| 2nd plural ви |
— | розпочнете́ rozpočneté |
| 3rd plural вони |
— | розпочну́ть rozpočnútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпочні́м, розпочні́мо rozpočním, rozpočnímo |
| second-person | розпочни́ rozpočný |
розпочні́ть rozpočnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпоча́в rozpočáv |
розпочали́ rozpočalý |
| feminine я / ти / вона |
розпочала́ rozpočalá | |
| neuter воно |
розпочало́ rozpočaló | |