From роз- (roz-) + пусти́ти (pustýty). Compare Russian распусти́ть (raspustítʹ), Belarusian распусці́ць (raspuscícʹ), Polish rozpuścić.
розпусти́ти • (rozpustýty) pf (imperfective розпуска́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розпусти́ти, розпусти́ть rozpustýty, rozpustýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | розпу́щений rozpúščenyj impersonal: розпу́щено rozpúščeno |
adverbial | — | розпусти́вши rozpustývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | розпущу́ rozpuščú |
2nd singular ти |
— | розпу́стиш rozpústyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | розпу́стить rozpústytʹ |
1st plural ми |
— | розпу́стим, розпу́стимо rozpústym, rozpústymo |
2nd plural ви |
— | розпу́стите rozpústyte |
3rd plural вони |
— | розпу́стять rozpústjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розпусті́м, розпусті́мо rozpustím, rozpustímo |
second-person | розпусти́ rozpustý |
розпусті́ть rozpustítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розпусти́в rozpustýv |
розпусти́ли rozpustýly |
feminine я / ти / вона |
розпусти́ла rozpustýla | |
neuter воно |
розпусти́ло rozpustýlo |