с- (s-) + прийня́ти (pryjnjáty)
сприйня́ти • (spryjnjáty) pf (imperfective сприйма́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сприйня́ти, сприйня́ть spryjnjáty, spryjnjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спри́йнятий sprýjnjatyj impersonal: спри́йнято sprýjnjato |
| adverbial | — | сприйня́вши spryjnjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | сприйму́ spryjmú |
| 2nd singular ти |
— | сприйме́ш spryjméš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | сприйме́ spryjmé |
| 1st plural ми |
— | сприйме́м, сприймемо́ spryjmém, spryjmemó |
| 2nd plural ви |
— | сприймете́ spryjmeté |
| 3rd plural вони |
— | сприйму́ть spryjmútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | сприймі́м, сприймі́мо spryjmím, spryjmímo |
| second-person | сприйми́ spryjmý |
сприймі́ть spryjmítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сприйня́в spryjnjáv |
сприйня́ли spryjnjály |
| feminine я / ти / вона |
сприйня́ла spryjnjála | |
| neuter воно |
сприйня́ло spryjnjálo | |