Inherited from Old East Slavic Свѧтославъ (Svętoslavŭ).
Святосла́в • (Svjatosláv) m anim (genitive Святосла́ва, nominative plural Святосла́вы, genitive plural Святосла́вов)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Святосла́в Svjatosláv |
Святосла́вы Svjatoslávy |
genitive | Святосла́ва Svjatosláva |
Святосла́вов Svjatoslávov |
dative | Святосла́ву Svjatoslávu |
Святосла́вам Svjatoslávam |
accusative | Святосла́ва Svjatosláva |
Святосла́вов Svjatoslávov |
instrumental | Святосла́вом Svjatoslávom |
Святосла́вами Svjatoslávami |
prepositional | Святосла́ве Svjatosláve |
Святосла́вах Svjatoslávax |
From Old East Slavic Свѧтославъ (Svętoslavŭ). Equivalent to святи́й (svjatýj, “holy, sacred”) + -о- (-o-) + сла́в(а) (sláv(a), “fame, glory”).
Святосла́в • (Svjatosláv) m pers (genitive Святосла́ва, nominative plural Святосла́ви, genitive plural Святосла́вів, feminine Святосла́ва)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Святосла́в Svjatosláv |
Святосла́ви Svjatoslávy |
genitive | Святосла́ва Svjatosláva |
Святосла́вів Svjatosláviv |
dative | Святосла́вові, Святосла́ву Svjatoslávovi, Svjatoslávu |
Святосла́вам Svjatoslávam |
accusative | Святосла́ва Svjatosláva |
Святосла́вів Svjatosláviv |
instrumental | Святосла́вом Svjatoslávom |
Святосла́вами Svjatoslávamy |
locative | Святосла́вові, Святосла́ві Svjatoslávovi, Svjatoslávi |
Святосла́вах Svjatoslávax |
vocative | Святосла́ве Svjatosláve |
Святосла́ви Svjatoslávy |