From ви́- (vý-) + сві́тло (svítlo, “light”) + -ити (-yty). Compare Polish wyświetlić, Czech vysvětlit.
ви́світлити • (výsvitlyty) pf (imperfective висві́тлювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́світлити, ви́світлить výsvitlyty, výsvitlytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́світлений výsvitlenyj impersonal: ви́світлено výsvitleno |
| adverbial | — | ви́світливши výsvitlyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́світлю výsvitlju |
| 2nd singular ти |
— | ви́світлиш výsvitlyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́світлить výsvitlytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́світлим, ви́світлимо výsvitlym, výsvitlymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́світлите výsvitlyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́світлять výsvitljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́світлім, ви́світлімо výsvitlim, výsvitlimo |
| second-person | ви́світли výsvitly |
ви́світліть výsvitlitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́світлив výsvitlyv |
ви́світлили výsvitlyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́світлила výsvitlyla | |
| neuter воно |
ви́світлило výsvitlylo | |