впо́ратися • (vpóratysja) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | впо́ратися, впо́ратись, впо́раться vpóratysja, vpóratysʹ, vpóratʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | впо́равшись vpóravšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | впо́раюся, впо́раюсь vpórajusja, vpórajusʹ |
| 2nd singular ти |
— | впо́раєшся vpóraješsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | впо́рається vpórajetʹsja |
| 1st plural ми |
— | впо́раємся, впо́раємося, впо́раємось vpórajemsja, vpórajemosja, vpórajemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | впо́раєтеся, впо́раєтесь vpórajetesja, vpórajetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | впо́раються vpórajutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | впо́раймося, впо́раймось vpórajmosja, vpórajmosʹ |
| second-person | впо́райся, впо́райсь vpórajsja, vpórajsʹ |
впо́райтеся, впо́райтесь vpórajtesja, vpórajtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
впо́рався, впо́равсь vpóravsja, vpóravsʹ |
впо́ралися, впо́рались vpóralysja, vpóralysʹ |
| feminine я / ти / вона |
впо́ралася, впо́ралась vpóralasja, vpóralasʹ | |
| neuter воно |
впо́ралося, впо́ралось vpóralosja, vpóralosʹ | |