From за- (za-) + гальмува́ти (halʹmuváty). Compare Polish zahamować.
загальмува́ти • (zahalʹmuváty) pf (imperfective загальмо́вувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | загальмува́ти, загальмува́ть zahalʹmuváty, zahalʹmuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | загальмо́ваний zahalʹmóvanyj impersonal: загальмо́вано zahalʹmóvano |
| adverbial | — | загальмува́вши zahalʹmuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | загальму́ю zahalʹmúju |
| 2nd singular ти |
— | загальму́єш zahalʹmúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | загальму́є zahalʹmúje |
| 1st plural ми |
— | загальму́єм, загальму́ємо zahalʹmújem, zahalʹmújemo |
| 2nd plural ви |
— | загальму́єте zahalʹmújete |
| 3rd plural вони |
— | загальму́ють zahalʹmújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | загальму́ймо zahalʹmújmo |
| second-person | загальму́й zahalʹmúj |
загальму́йте zahalʹmújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
загальмува́в zahalʹmuváv |
загальмува́ли zahalʹmuvály |
| feminine я / ти / вона |
загальмува́ла zahalʹmuvála | |
| neuter воно |
загальмува́ло zahalʹmuválo | |