From early мо́лвити (mólviti) with labiovelarization -olv- > -oŭv- > -ov-, inherited from Old East Slavic мъ́лвити (mŭ́lviti), from Proto-Slavic *mъ̀lviti, from *mъ̀lva; or continues Proto-Balto-Slavic *múlˀwīˀtei, from Proto-Indo-European *ml̥wH-éye-ti, from *mlewH-.[1] By surface analysis, мо́ва (móva) + -ити (-iti).
мовити • (moviti) impf
From Proto-Slavic *mъlviti. Cognates include Czech mluviti, Polish mówić. Equivalent to мова (mova) + -ити (-yty).
мо́вити • (móvyty) impf or pf
biaspectual | ||
---|---|---|
infinitive | мо́вити, мо́вить móvyty, móvytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | мо́влений móvlenyj impersonal: мо́влено móvleno |
adverbial | мо́влячи móvljačy |
мо́вивши móvyvšy |
present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
future tense (perfective) | — | |
1st singular я |
мо́влю móvlju |
бу́ду мо́вити, бу́ду мо́вить, мо́витиму búdu móvyty, búdu móvytʹ, móvytymu |
2nd singular ти |
мо́виш móvyš |
бу́деш мо́вити, бу́деш мо́вить, мо́витимеш búdeš móvyty, búdeš móvytʹ, móvytymeš |
3rd singular він / вона / воно |
мо́вить móvytʹ |
бу́де мо́вити, бу́де мо́вить, мо́витиме búde móvyty, búde móvytʹ, móvytyme |
1st plural ми |
мо́вим, мо́вимо móvym, móvymo |
бу́демо мо́вити, бу́демо мо́вить, мо́витимемо, мо́витимем búdemo móvyty, búdemo móvytʹ, móvytymemo, móvytymem |
2nd plural ви |
мо́вите móvyte |
бу́дете мо́вити, бу́дете мо́вить, мо́витимете búdete móvyty, búdete móvytʹ, móvytymete |
3rd plural вони |
мо́влять móvljatʹ |
бу́дуть мо́вити, бу́дуть мо́вить, мо́витимуть búdutʹ móvyty, búdutʹ móvytʹ, móvytymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | мо́вмо móvmo |
second-person | мов mov |
мо́вте móvte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
мо́вив móvyv |
мо́вили móvyly |
feminine я / ти / вона |
мо́вила móvyla | |
neuter воно |
мо́вило móvylo |