From розі- (rozi-) + зли́ти (zlýty). Compare Russian разозли́ть (razozlítʹ).
розізли́ти • (rozizlýty) pf (imperfective зли́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розізли́ти, розізли́ть rozizlýty, rozizlýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розі́злений rozízlenyj impersonal: розі́злено rozízleno |
| adverbial | — | розізли́вши rozizlývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розізлю́ rozizljú |
| 2nd singular ти |
— | розізли́ш rozizlýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розізли́ть rozizlýtʹ |
| 1st plural ми |
— | розізли́м, розізлимо́ rozizlým, rozizlymó |
| 2nd plural ви |
— | розізлите́ rozizlyté |
| 3rd plural вони |
— | розізля́ть rozizljátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розізлі́м, розізлі́мо rozizlím, rozizlímo |
| second-person | розізли́ rozizlý |
розізлі́ть rozizlítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розізли́в rozizlýv |
розізли́ли rozizlýly |
| feminine я / ти / вона |
розізли́ла rozizlýla | |
| neuter воно |
розізли́ло rozizlýlo | |