From ви (vy) + прост (prost) + -ати (-aty).
ви́простати • (výprostaty) pf (imperfective випро́стувати or випросто́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́простати, ви́простать výprostaty, výprostatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́простаний výprostanyj impersonal: ви́простано výprostano |
| adverbial | — | ви́проставши výprostavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́простаю výprostaju |
| 2nd singular ти |
— | ви́простаєш výprostaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́простає výprostaje |
| 1st plural ми |
— | ви́простаєм, ви́простаємо výprostajem, výprostajemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́простаєте výprostajete |
| 3rd plural вони |
— | ви́простають výprostajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́простаймо výprostajmo |
| second-person | ви́простай výprostaj |
ви́простайте výprostajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́простав výprostav |
ви́простали výprostaly |
| feminine я / ти / вона |
ви́простала výprostala | |
| neuter воно |
ви́простало výprostalo | |